(1864–1936, можливо народився на Дніпропетровщині) – єврейський, ізраїльський вчений-лікар, сіоністський діяч. Відомий авторитет в області лікування та профілактики малярії. Водночас, працював над створенням та покращенням системи громадської охорони здоров’я та вивчав інші хвороби, поширені в Ерец-Ісраель, приділяючи значну увагу профілактиці та мінімізації поширення інфекційних хвороб. Зробив вагомий внесок у створення сучасної медичної термінології на івриті.

(народ. 1932 р. в м. Харків) – ізраїльський, радянський фізик. Навчався у Харківському державному університеті (нині – Харківський університет імені Василя Каразіна), працював у Харківському фізико-технічному інституті. Учасник руху «відмовників» в СРСР у 1970-ті рр. Редактор політичного та літературного журналу «Євреї в СРСР».

(1940–2017, народився поблизу м. Кам’янець-Подільський) – відомий ізраїльський лікар-кардіолог. Працював у Ізраїльському технологічному інституті (Техніоні) (з 1980). Розробив нові методи катетеризації серця, які наразі застосовуються у всьому світі. У рік його смерті Ізраїльська кардіологічна асоціація нагородила його премією за життєві досягнення.

(1897–1996, народився в м. Хмельницький) – ізраїльський вчений-ентомолог. Організатор та очільник відділу боротьби з малярією при Міністерстві охорони здоров’я Ізраїлю (1949–1962). Лауреат премії Ізраїлю з медицини за вклад у боротьбу з малярією (1962).

(1904–1956, народився в м. Херсон; за іншими даними, м. Севастополь) – ізраїльський математик. Отримав Премію Ізраїлю у сфері точних наук за роботу над законами некомутативних кілець (1953).