(народ. 1971 р. в м. Харків) – ізраїльський політик, журналіст, історик. Випускник Харківського державного університету (нині – Харківський національний університет імені Василя Каразіна). Заступник голови єврейської громади Харкова та генеральний секретар руху «Бней Аківа» (1990). Член Кнесету, голова фракції «Лікуд» у Кнесеті. Міністр абсорбції та стратегічного планування (2015). Міністр зі справ Єрусалима та національної спадщини (2015). Міністр охорони навколишнього середовища (2016 – н.ч.).

(1895–1969, народився у містечку Оратів на Вінниччині) – ізраїльський державний діяч. У роки Другої світової війни був генеральним секретарем Мапай та представником Хагани у керівництві Єврейського руху опору (Опору?). Прем’єр-міністр Ізраїлю (1963–1969). Міністр оборони Ізраїлю (1963–1967).

(1897–1975, народився у м. Немирів на Вінниччині) – ізраїльський політик, депутат Кнесету декількох скликань. Навчався в Одеському університеті. Представник Ізраїлю у Радянському Союзі (1949–1950). Очільник Гістадруту (1950–1956). Міністр праці (1956–1959). Мер м. Тель-Авів (1960–1969).

(1894–1965, народився в м. Херсон) – ізраїльський державний діяч, дипломат. Упродовж Війни за незалежність 1948 р. – Міністр іноземних справ у Тимчасовому уряді Ізраїлю; після створення Держави Ізраїль – продовжував обіймати цю посаду (1949–1956). Прем’єр-міністр Ізраїлю (1954–1955).

(народ. 1958 р. в м. Чернівці) – ізраїльський політичний, державний та громадський діяч, педагог. Був у категорії «відмовників» в 1980 р. Міністр абсорбції Ізраїлю (1996–1999). Міністр інформації та діаспори Ізраїлю (2009–2013). Спікер Кнесету (з 2013 р.).